Побував я тут на вихідних у Києві та Львові, значить.
Їздив не за пивом, звісно, але за допомогою спеки турбувався іноді(а може й часто) цим питанням.
КИЇВ.
Оболонь, ясна річ, подбала та СанІнтерБрлюю, але в більшості випадків пропонують стандартний набір Оболонь + ЧернігівськеРоганьІньшаБлювота. Хрещатик окуповано Чернігівським та Славутичем.
Перша приватна та Микулинецьке були помічені в одній точці в переході в центрі. В одній продавщиці біля Лук'янівського ринку було запитав "кегове" пиво - про таке пиво вона не чула. Оце й показник.
Короче ситуація жахлива - нормального пива або довго шукати, або прямо йти до якихось чеських ресторацій.
ЛЬВІВ.
Тут, ясна річ положення краще - є рідні Львівска пивоварня та Перша Приватна Броварня. Ну вони й задають тон, хоча кегове пиво можна знайти скоріше в кнайпах чи кафе, але все ж таки можно. Микулинецьке теж знайти не так важко. Але більше майше ніякого іньшого не бачив.
ХАРКІВ.
Так склалося, що в моєму місті я за останні два місяця майже щонеділі бачу навіть не нові сорти пива, а нових виробників. Може завдяки тому, що місцева Нова Баварія так і не згадала, як робити пиво, а Рогань за 10 років міцно про це забула, в нас зараз є дуже багатий вибір немісцевого доброго українського пива.
Кіоски та просто точки з "живим" пивом растуть як гриби. Тому зараз в Харкові досить багато місць, де можна скуштувати Ахтирське, Кременецьке, Лисичанське, Рівненське, Бердичівське, Луганське, Микулинецьке, Полтавське - це те, що я легко згадав - те, що можна купити на розлив. А ще є в пляшках... Отже
Якщо хочете скуштувати найрізноманітнішого українського пива - прошу до Харкова!